Суспільний поділ на стани (“сословія”), що панував у Речі Посполитій та Російській імперії, куди входили українські етнічні території у ХVII-XX століттях, позначився на специфіці родинних стосунків у середовищі священно- та церковно-служителів. У зазначений період у церковних та світських документах вельми поширеним явищем були свідчення спадковості не тільки священного сану, але й місця служіння певними родинами. Так і у Київській єпархії, яка у XVIII – на початку XX століття охоплювала дніпрове Правобережжя сучасних Київщини, Черкащини та частково – Житомирщини й Вінниччини, існували великі династії духівництва, що упродовж багатьох десятиліть, а то й століть, були священиками, дияконами, причетниками, законовчителями у тамтешніх містах, містечках та селах. Природно, що найчастіше представники різних сімейств “духовних”, як їх називали документи, споріднювялися між собою через шлюби дітей. Також було поширене і духовне родство – “кумівство”, коли за хрещених батьків для своїх дітей подружжя священничих сімей брали осіб зі свого оточення, з тотожного стану.
Яскравим підтвердженням цьому може слугувати документ, пов’язаний з історією храму на честь ікони Божої Матері ”Живоносне Джерело” у Братській Борщагівці Київського повіту. Це – метрична книга місцевої церкви за 1844 рік, що зберігається у Центральному Державному Історичному архіві України (ф. 127, оп. 1012, с. 2201, ар. 5).
9 квітня 1844 року у храмі на честь ікони Божої Матері ”Живоносне Джерело” відбулося хрещення хлопчика Феодора, котрий народився 4 квітня того ж року. Це був Феодор Феодорович Сікорський (1844-1896), майбутній настоятель парафії у Братській Борщагівці (1867-1889), при котрому завершилося будівництво кам’яного храму.
Його батько – тодішній настоятель ще старого дерев’яного храму “Живоносного Джерела” – Феодор Романович Сікорський (1818-1858).
Мати новоохрещеного хлопчика – Тетяна Іванівна Сікорська (1824-?), у дівоцтві Стенжицька, що була донькою колишнього настоятеля отця Іоана Стенжицького, котрий поступився парафією своєму зятеві, отцю Феодору.
Хрещення здійснив настоятель Миколаївської церкви села Луки, Київського повіту, священник Іоан Стенжицький (1794- не раніше 1844), колишній Борщагівський настоятель (1831-1839) та дідусь охрещуваного.
Хрещеним батьком (“восприїмником”) був столоначальник канцелярії Київської Духовної Консисторії Григорій Феодорович Савицький – носій дуже поширеного на Київщині священничого прізвища, котрий, скорше за все, також раніше навчався у Київській Духовній Академії, але з якихось причин не прийняв ієрейське посвячення. Поки не з’ясовано, чи був він родичем Сікорських, але того часу був для них людиною дуже потрібною. Адже на парафіяльній території знаходився “уламок” володінь колишнього Братського Богоявленського Училищного монастиря. Сама ця чернеча обитель на Київському Подолі стала ”матеріальною базою” для Могилянської Академії, реформованої у Київську Духовну Академію. А колишній монастирський хутір (“двірець”) на річці Борщівці, з якого й виникло село Братська Борщагівка, був перетворений на “Академічний парк” – сад з будиночками та ставом, що слугував місцем відпочинку для бідних академістів під час літніх канікул. Тому місцевому пароху було вкрай необхідно мати близьку людину для вирішення різних питань, пов’язаних з єпархіальним керівництвом. До слова, отець Іоан Стенжицький до своєї священичої хіротонії був також працівником Київської Духовної Консисторії.
Хрещеною матір’ю немовляти Феодора була Агафія Іванівна, дружина молодого й перспективного випускника Київської Академії Лева Івановича Александровича (1818- не раніше 1872) , котрий того часу обіймав посаду реєстратора канцелярії Київської Духовної Консисторії. Саме він, після раптової смерті від хвороби діяльного Борщагівського священника, отця Феодора Сікорського Старшого, кілька років був настоятелем храму “Живоносне Джерело” у Братській Борщагівці (1858-1867) та підтримував родину спочилого кума. Швидше за все він був також присутній на тих хрестинах разом зі своєю дружиною Агафією Іванівною. До речі, духовна спорідненість між Сікорськими та Александровичами виникла ще раніше. Це засвідчує інша метрична книга, Старо-Київської Георгіївської церкви за 1840 рік (ЦДІАУ, ф. 127, о. 1012, с. 1973, ар. 11), яка знаходилася поблизу Софіївського собору. 7 грудня там відбулося хрещення дитини подружжя Александровичів – доньки Варвари. У якості хрещеної матері була обрана дружина священника села Братської Борщагівки Феодора Сікорського Старшого – Тетяна Іванівна.
Отже, як засвідчує Борщагівська метрична книга за 1844 рік, хрещення Феодора Феодоровича Сікорського зібрало разом, споріднило 4-х настоятелів Братсько-Борщагівської парафії: Іоана Стенжицького, Феодора Сікорського Старшого, Лева Александровича та Феодора Сікорського Молодшого.
