Святий апостол Яків Зеведеїв

13 травня Церква вшановує святого апостола Якова Зеведея. Один з дванадцяти Апостолів, брат євангелиста Іоана Богослова Яків (Іаков) Заведеєв (Яків Зеведеїв) був серед перших учнів Ісуса, покликаних Ним до апостольського служіння. Це сталося, коли брати разом із батьком лагодили рибальські мережі. Син простого рибалки з Галилеї разом зі своїм молодшим братом Іоаном покинув родину, рідні краї і звичну роботу і поспішив слідом за Вчителем – нести Слово Боже і Світло Віри серед людства. Якову пощастило стати обраним серед обраних, бо саме братам Зеведеєвим і Апостолу Петру Ісус відкривав Свої Божественні Таємниці. Саме їм випала честь бути присутніми при чудесному воскресінні доньки Іаїра, під час Преображення Господня на горі Фавор, коли Ісус явився для бесіди з Іллєю і Мойсеєм. Вони були поряд зі Вчителем у Гефсиманському саду вночі перед взяттям Його під варту під час молитви перед головним випробовуванням в Житті Сина Божого.
Ісус називав братів Якова й Іоана “Синами Громовими”, бо духовна міць цих Апостолів дійсно вражала. Вони, як і інші обрані учні, були наділені владою над стихіями та демонами, а їх палка проповідь Слова привертала до себе багатьох людей. Після прийняття Ісусом добровільного страждання, Його Воскресіння і Вознесіння, учні, на яких зійшов Дух Святий, розійшлися світом проповідувати Благу Вість. Апостол Яків проповідував у римській провінції Іспанії та інших країнах, де його полум’яне слово запалювало у людських серцях вогонь віри. Він сміливо вступав у суперечки з фарисеями і книжниками, однозначно перемагаючи їх і викриваючи лжевчення, звинувачуючи у жорстокосердості до долі Христа.
Повернувшись до Єрусалима, святому Якову довелося багато проповідувати серед юдеїв. Вони ж, бувши не в силах встояти перед істинним Словом, найняли волхва-філософа Гермогена, щоб той спростував апостольські слова про Христа як Месію. Але гординя волхва не дозволила йому безпосередньо зійтися у диспуті з Апостолом Яковом, і він послав свого учня Філіта. Але велика мудрість і духоносна міць слів Апостола настільки вразила учня, що той прийняв християнство. Розлючений Гермоген наслав на Якова бісів, але й тут зазнав поразки. Злі духи виявилися абсолютно безпорадними перед силою Господнею, і були вимушені привести до Апостола чародія, котрий послав їх. Яків не тільки не покарав Гермогена за його недобрі дії, але й захистив від помсти демонів. Волхв щиро розкаявся і попросився стати учнем святого, він спалив свої книги, охрестився і почав свідчити Істину Господню і приводити людей до Святої Віри.
Апостол Яків став першим з проповідників Воскресіння, якому довелося зазнати мученицьку смерть. В ті часи Єрусалимом правив онук Ірода, цар Агрипа. Він люто ненавидів християн і 44 року за чисельними доносами наказав схопити Якова і стратити його, відрубавши голову. За свідченнями, що дійшли до наших днів з тієї далекої епохи на сторінках Нового Завіту, святий Апостол не припиняв своєї проповіді навіть на шляху до місця страти. Сила духа Якова і впевненість у правоті Божого Вчення так вразили воїна, який його конвоював, що він відразу наернувся до християнства і прийняв мученицький вінець разом з Апостолом.
Віддані учні поклали тіло страченого Якова у човен і довірили хвилям Середземного моря. Мощі святого через деякий час пристали до іспанського берега, де їх знайшли благочестиві християни і перенесли до міста Іріа Флавіа (сучасний Ель-Падрон). Декілька століть доля святих мощів була невідома, поки благочестивому відлюднику Пелайо не було послане видіння, а яскрава зірка в небі не вказала шлях до схову з саркофагом. Через деякий час там з’явилося місто Компостела – “поле зірки”. В цих місцях вдалося зберегти християнську віру навіть у часи мусульманської навали. Святий великомученик Апостол Яків став покровителем Іспанії, і неодноразово з’являвся перед військом у хвилини вирішальних битв.
Частка мощей святого Якова Зеведеєвого знаходиться у нашому храмі: у релікварії Всіхсвятського приділу.