Благовіщення Пресвятої Богородиці

7-го квітня Свята Православна Церква Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Благовіщення означає «блага» або «добра» звістка. У цей день Діві Марії явився Архангел Гавриїл і сповістив Їй про прийдешнє народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу. До 14 років Пресвята Діва виховувалася в храмі, а потім, згідно із законом, повинна була залишити храм, як повнолітня, і або повертатися до батьків, або взяти шлюб. Священики хотіли видати її заміж, але Марія оголосила їм про свою обіцянку Богові — залишитися назавжди Дівою. Тоді священики заручили Її з далеким родичем, вісімдесятирічним старцем Йосифом, щоб він піклувався про Неї і охороняв Її дівоцтво. Живучи в Галілейському місті Назареті, в будинку Йосифа, Пресвята Діва Марія вела таке ж скромне і відокремлене життя, як і при храмі. Через чотири місяці після заручин Ангел явився в домі праведного Йосифа, коли Марія читала Святе Письмо, і, ввійшовши до Неї, сказав: “Радуйся, Благодатна! (тобто сповнена благодаті Божої – дарів Святого Духа). Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами”. Марія збентежилася від слів ангела і подумала: що означає це вітання? Ангел же сказав далі: “Не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога. І ось, Ти народиш Сина і назвеш Його ім`ям – Ісус. Він буде великим, і назветься Сином Всевишнього, і Царству Його не буде кінця”. Здивована Марія запитала ангела: “Як це станеться, коли Я мужа не знаю?” Ангел відповів Їй, що все це станеться від дії всемогутнього Бога: “Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і родичка Твоя, Єлизавета, не маючи дітей до глибокої старості, незабаром народить сина; бо не буває безсилим у Бога ніяке слово”. Тоді Марія промовила смиренно: “Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм”. І архангел Гавриїл відійшов від Неї. Датою Благовіщення як на Заході, так і на Сході вважається 25 березня. Ця дата відстоїть рівно на 9 місяців віддалена від 25 грудня, яке з IV століття спочатку на Заході, а потім на Сході вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями древніх церковних істориків про те, що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року. Вперше ця дата з’являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського як день Розп’яття Спасителя за римським календарем (ще в VI ст. св. Мартін з Браги писав, що багато галльських єпископів уважали Великдень сталим святом). При цьому священномученик Іполит на підставі зіставлення ряду біблійних віршів і буквального їх тлумачення стверджував, що Різдво Христове відбулося через 5500 років після створення світу.