15 лютого свята Православна Церква святкує свято Стрітення Господнє. Напередодні у вечері, духовенство храму на чолі з настоятелем протоієреєм Валерієм відслужили святкове Всенічне бдіння із благословенням хлібів. А зранку була відслужена Божественна Літургія.Після проповіді настоятеля відео проповіді можна переглянути тут та причастя вірних був відслужений чин малого освячення води та свічок. Літургія закінчилась уставним відпустом та окропленням віруючих.
Короткі відомості про свято.
Стрітення Господнє – одне з найбільших свят Православної Церкви. Цього дня не «зима з весною зустрічається» (як каже повір’я), а відзначається одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богомладенця, принесено на 40-й день після народження в ієрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям втілений Месія-Христос.
Прийшов час, якого людство очікувало не одне тисячоліття. У світ з’явився Той, Хто стане переможцем гріха та смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже і шукатиме кожну заблукавшу овечку… Передбачаючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки, промовив: «Нині відпускаєш Ти раба Свого, Владико, по слову Своєму, з миром, тому що бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував для всіх народів: світло на одкровення язичникам і славу народу Твого, Ізраїлю».
Симеон побачив Христа – і тепер може з миром «відійти до праотців», тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходяться всі померлі, очікуючи визволення. І Симеон принесе їм радісну звістку: «Чекати залишилося недовго, тому що я на своїх руках тримав Того, Хто зруйнує пекло».
Церква співає в цей день: «Древній днями, який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається». Той Самий Бог, Який говорив на горі Синай з Мойсеєм та встановив іудейський Закон, тепер приноситься в храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах пісні втілюється церковне віровчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема, неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не бачив. «Древній днями», тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа, – це той Самий Син Божий.
У день Стрітення Господнього у храмах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної темрви (сліпоти).
Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм.
інформацію частково взято з сайту http://cerkva.info
