1 квітня Православна Церква відзначає Дванадесяте свято Входу Господнього в Єрусалим. Ця подія згадується в останню неділю перед Великоднем. Його виникненню послужили біблійна історія в’їзду Ісуса до Єрусалиму на ослі з села Вифагії. Люди встеляли Йому шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя. До нині збереглася в Єрусалимі «Пальмова вулиця» названа на честь даної події. В Україні, та в країнах де пальма не типова рослина свято має народну назву — Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Пальмова неділя, Неділя ваїй), пов’язану традицією заміни пальмових гілок на гілки верби. У день неділі відзначається вхід Ісуса Христа у Єрусалим. Народ зустрічає його як царя і кидає йому під ноги пальмові листки (Мт. 21:1-11, Лк. 19:28-40, Ів. 12:13-15). У Середземноморському регіоні пальми вважались знаком життя і перемоги, а у Ізраілі символом незалежності та перемог ізраїльського царя. Ослиця (віслюк) за пророцтвом Захарії (Зах.9:9 )є символом скромності царя і його ненасильницької влади. У цей день Церква згадує царське прославляння Ісуса Христа перед Його хресною смертю для того, щоб показати, що страждання Спасителя були добровільні. За християнськими тлумаченнями, усі віруючі, як і єрусалимський натовп, грішні у тому, що спочатку чулися захоплені вигуки: «Осанна!», а потім страшний крик до Понтія Пилата: «Розіпни його!». Церковні служби у цей день продовжують служби Лазаревої суботи. На всеношній свята читаються пророцтва Старого Заповіту про Царя-Месію разом з євангельськими розповідями про вхід Христа до Єрусалима. На утрені благословляють (святять) гілки, що їх віруючі тримають у руках під час усієї служби. Це свідчить, що вони зустрічають Господа, який невидимо гряде, і вітають Його як Переможця пекла і смерті, тримаючи в руках «знамення перемоги» — верби з запаленими свічками.
З нагоди свята в нашому храмі були відправлені Всенічна та Божественна Літургія. Багаторазово звершувалося освячення принесеного віруючими гілля.
