Вранішня з читанням Великого Покаянного канону та “Маріїного стояння”

Постове Богослужіння Православної Церкви налаштовує віруючих на покаянний настрій. За традицією у перші чотири дні Великого посту в храмах читається Великий Покаянний канон преподобного Андрія Критського. Для багатьох вірян цей канон – чи не єдина відмінність великопісного часу від решти церковного року, адже у суботи та неділі під час Великого посту богослужбових відмінностей не так багато, а з буденних служб серед парафіян найбільш популярними є дні, коли читається канон св. Андрія Критського. У практиці Східної Церкви цей канон прочитується частинами на Великому повечір’ї з понеділка до четверга першого тижня Великого посту, а на Вранішній четверга п’ятого тижня, у день служби так званого «Маріїного стояння» – виконується повністю. Кожен тропар канону (їх – близько 250), згідно з давньою традицією, супроводжується трьома доземними поклонами. Значна частина відправи кожної вранішньої укладена за точно визначеним правилом. Тому вона має грецьку назву канон, що значить “правило”, “міра” чи “норма”. Основу канону становлять так звані “біблійні пісні”. Увесь канон має дев’ять пісень, але друга пісня через її покаянний настрій вживається тільки в часі Великого посту. Творцем канону як літургійного жанру вважають святого Софронія (638 р), Єрусалимського патріарха. Первісно канони були малими за обсягом, бо складалися лише з двох чи трьох пісень. Кожна пісня має ірмос і кілька стихів, які називаються тропарями. Число тропарів у пісні буває різним – від кількох до кільканадцяти. Святий Андрій Критський перший почав укладати повні канони на дев’ять пісень. Автор Великого канону – святий Андрій походив з Дамаску (Сирія). У молодому віці він пішов на прощу до Єрусалима і там у 678 р. вступив до монастиря святого Сави. Своєю побожністю й розумом звернув на себе увагу єрусалимського патріарха Феодора, ставши його секретарем. Святий Андрей брав участь у Шостому Вселенському Соборі в Константинополі. Після Собору був якийсь час дияконом при Церкві святої Софії в Царгороді й опікувався сиротами. А потім Царгородський патріарх висвятив його на архієпископа міста Гортини на острові Криті, тому і зветься він Критський. Рік його смерті невідомий. Одні автори подають 712 рік, інші – аж 740. Наша Східна Церква вшановує його пам’ять 17 липня. Святий Андрій Критський знаний як відомий проповідник, церковний письменник і поет. Він писав церковні гімни, стихири і передусім канони. Серед них на першому місці – Великий канон.  Також у храмі цього вечора читається житіє святої Марії Єгипетської. На думку святих отців VI Вселенського собору (692 рік), а саме тоді була затверджена служба з Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, текст житія Марії Єгипетської здатний дати надію і тим, хто побачив себе в жахливому стані гріха і тим, хто не вірить, що зможе гідно завершити піст і зустріти Воскресіння Христове.