Дорогі наші школярі і студенти, вітаємо вас із початком нового навчального року, бажаємо вам усім щедрої Божої допомоги у навчанні, щоб за цей рік ви збагатилися новими знаннями, радували батьків своїми досягненнями і з успіхом склали іспити в кінці року.
Також з радістю передаємо вам вітання і від Ніни Володимирівни Кирницької, старанними трудами якої міцніла наша Недільна Школа і кріпли у вірі Христовій серця її вихованців, які вона висловила вам у віршованій абетці. Хай її теплі слова будуть вам нагадуванням і наснагою до здобутків у науці і вірі.
Вітання всім, хто йде до школи,
А особливо в перший клас.
Хто віру батьківську і мову
Плекає в серці повсякчас.
Ми вас абеткою віншуєм.
В ній сяє оповідь свята
Про Того, Хто життя дарує,
Про Сина Божого Христа.
Абетка наша ще й подвійна
Від А до Я, від А до Я,
Щоб піднеслись благоговійно
До Неба ваші почуття.
Коли цеглинки-букви плідно
В слова складатися почнуть,
Й читати будеш на відмінно,
І розуміти зміст і суть.
Новий Завіт – ось справжнє сяйво,
Його читаймо і вивчаймо,
З Христом з`єднавшись назавжди
Своє життя із Ним звіряймо,
Молитву тихую читаймо:
“О Господи, благослови!
Благослови на навчання,
Благослови на добрі справи,
О Господи, благослови,
Щоб ми з тобою кращі стали.
Навчи нас Господи, спаси
І приведи у Світ Краси”.
Ангел Божий на Землю злітає,
Діву Марію вітає.
Бог всесвітній його посилає,
Про любов Свою людям звіщає.
Вам дарується нині довіку
Бог-Спаситель, що став чоловіком.
Горне Діва Марія Дитятко,
Що зродилося біля ягняток.
Г`роно світла вертеп осяває
Це зоря в Вифлеєм припливає.
Дари східні несуть Йому царі ,
І усе, що дихає хвалить.
Епохальна сталась подія –
Радість людям усім і надія.
Єдність з Богом поновиться знову,
Люди прийдуть до Божого дому.
Жорстокий володар Ірод,
Ізраїльський цар без віри,
Знищити хоче Дитину
Маленького Божого Сина.
І воїнів гурт посилає,
Бо жалю каратель не знає.
Їм велено не вибирати,
Всіх діток маленьких стинати.
Йосиф тяжку годину чує,
Та вві сні йому ангел віщує:
“Край свій покинути швидко,
Сховати Дитятко в Єгипті”.
Ледве сім років минає,
Ірод-злодійний вмирає.
Марія Діва з Синочком
У Назарет повертає.
Ним же спасуться люди,
І славу співатимуть всюди.
Охрестився Христос в Йордані,
Пророком святим Іоанном.
Під час хрещення сталося диво:
Святий Дух опустився зримо.
Раптом злинув, як білий голуб,
І всі почули довкола:
“Син Мій Улюблений з вами”,
З неба Той Голос прямо.
Тоді до пустелі іде Він
І сорок днів постує. Демон
Умовляє Його стиха ніби:
“Ось каміння, зроби його хлібом.
Факт, що собі допоможеш,
Якщо Ти насправді Син Божий.
Христос же сказав: “Віднині
Тільки хлібом не жити людині.
Цілющий хліб і великий-
Слово Боже для чоловіка”.
Чинить далі лукавий розмови,
До Христа підступаючи знову.
Шепотить Йому нишком на храмі:
“Кинься вниз, не спіткнешся об камінь.
Щойно явлені ангели Божі
Понесуть на руках, як на ложі”.
Юрод-сатан чує відповідь Його:
“Не спокушуй Господа свого”.
“Я дам Тобі,- бреше він знову,-
Усе, що Ти бачиш земного,
Аби Ти мені поклонився,
Всі царства і славу, дивися!”
Богу тільки вклонятися треба,
Геть, сатано, від мене!
Всевишньому Богу служити
І серцем з Ним в єдності жити”.
Година надходить Ісусу
Проповідувати, спасаючи душі.
Г`рати гріхів повсюди,
В полоні страждають люди.
Даремно життя минає,
Коли каяття немає.
Ера прийде нова, як весна
Бо наблизилось Царство Небесне.
Єство людське бачить Син Божий,
Обирає апостолів гожих.
Жоден з них не залишивсь на морі,
Всі зростали, як вої Христові.
Замість риби в любові й надії
Згодом душі вловляли людськії…
І почули Христа в Галілеї,
Слово Боже біліше лілеї.
Їх осяяла благість Завіту,
Відкривалося Царство для світу.
Йшли розслаблені, хворі, каліки,
Йшли за Богом і Чоловіком.
Коло Нього зцілялись, скресали,
Відновлялися і прозрівали.
Люди йшли, і було їх багато,
Стало тісно сидіти й стояти.
Мав Ісус підніматись на гору,
Щоб почуло вселюдськеє море
Нагорну проповідь Божу,
Хто смерть в душі переможе:
Оберуть собі Царство Небесне
Вбогі духом і в Бозі воскреснуть.
Плачуть серцем і втішені будуть,
Бо блаженні розкаянні люди.
Разом лагідні землю вспадкують,
Бо блаженні, що в злі не марнують.
Спраглі правди наситяться сповна,
Бо Господні шляхи невимовні.
Також милостиві будуть спасенні,
Бо в любові Господній блаженні.
Уславлятимуть Бога й побачать
Чисті серцем, бо стануть зрячі.
Фальші світу не ймуть миротворці,
Сини Божі ясніші за сонце.
Хто за правду стоїть, той воскресне,
Бо належить їм Царство Небесне.
Ціпко стануть над вами знущатись,
Зводить славу лиху, обмовляти.
Через Ім`я Моє лихословить,
Та нехай вас усе це не зломить.
Шана вам й нагорода небесні,
Веселіться й радійте, воскреслі.
Щедра милість вінчає блаженних,
Бо й пророки були засудженні.
Юність світу і сіль її справжня,
Світло те, що освітлює завжди.
Я кажу вам: добром засівайте
І Отця із Небес прославляйте!
