Немає на нашій землі жодного християнського дому, де не було б на стіні образа Святителя Миколая. Немає душі, що не горнеться до цього великого Святителя. Святий Миколай для християн з давніх-давен — це правдиве правило віри і уособлення доброти. Кожна християнська душа любить його і звертається до нього зі своїми потребами, бо серце відчуває і знає, що він колись, за свого земного життя, був добродієм для християн, отож і сьогодні, перебуваючи у вічному житті, він може подати нам руку допомоги в нашій біді.
Святий Миколай народився в місті Патарі, в Малій Азії, від шляхетних, правовірних і багатих батьків — Феофана і Нонни — близько 280 р., за царювання Валеріана. Батьки його сповідували християнську віру. Микола уже змалку був набожним. З віком він виявляв схильність до суворого стримування і полюбляв бути на самоті. Вихований у страху Божому, він завжди уникав світських веселощів, любив бувати в храмі Божому і зрештою відцурався від мирського життя і прийняв чернечий чин. Після смерті батьків Микола роздав свою спадщину бідним, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям.
Святий Миколай Чудотворець
Після подорожі повернувся в Патар, де єпископом був його дядько. Той запропонував йому прийняти сан священика. Відтоді святий Миколай допомагав усім, хто потребував його ласки. Своїми молитвами він утихомирює бурю на морі, зцілює хворих і без ліку творить добрі діла. За такий великий і ревний труд він одержав сан архієпископа в місті Мірах. Він не пишався тим, що посів таке високе становище в Церкві Христовій, навпаки, він носив простий одяг, їв один раз на день, не прагнув до розкоші, пив лише воду, не досипав ночей, молячись. Усіх його чеснот не можна перелічити й переказати, бо їх безліч.
Двері його серця були відчинені для всіх, хто з вірою просив допомоги, а він нікому не відмовляв в пораді і дарував втіху. Під час гонінь в Римській імперії на Церкву Христову, за царювання Діоклетіана і Максиміана, Святителя Миколая було схоплено і кинуто до в’язниці. За царювання Константина Великого святий Миколай був визволений з тюрми і повернувся до свого приходу.
У 325 р. святий Миколай був присутній на першому Вселенському Соборі, де ревно захищав догмати Православної Церкви. У грудні 343 р. великий Святитель помер. Тіло його було поховане в соборному храмі міста Мірах. У VII ст. святий Андрій Крітський написав хвалебні вірші святому Миколаю, називаючи його великим чудотворцем. У VIII ст. святий Іоанн Дамаскін, у IX — Феофан і Візантій на честь чудотворця Миколая скла ли багато хвалебних пісень, які нині співають під час Богослужіння.
За царювання Олексія Комнина (1081 — 1118 рр.) в 1087 р. нетлінні мощі Святителя Миколая було перенесено в місто Бар у Південній Італії.
Великурадість відчуває душа, коли бачить невимовну втіху дітлахів, як вони очікують Святого Миколая з подарунками! І сьогодні багато діток причастилося Святого Тіла і Крові Господа Нашого Ісуса Христа! Для дітей свято Святого Миколая є найулюбленішим святом дитнства. Після Божественної літургії всі дітки з великою радістю отримали подарунки від Святого Миколая.
