Сьогодні, 13 грудня, ми шануємо пам’ять святого АПОСТОЛА АНДРІЯ Першозванного.
Його постать має особливе значення для українського народу. Після зішестя Святого Духа на апостолів він пішов із проповіддю у Скіфію – землі, на яких пізніше виникає наша Русь-Україна, та був засновником Христової Церкви серед наших предків.
Він був простим рибалкою, а став – першим учнем і послідовником Христа, невідступно був поруч із Ним упродовж всього земного служіння, удостоївся бачити Господа після воскресіння і бути присутнім під час Його вознесіння.
З грецької ім’я Андрій перекладається як «мужній». Історія приходу святого Андрія до Христової віри була непростою. Намагаючись знайти відповіді на свої духовні питання, майбутній апостол спочатку пішов за Іоаном Предтечею, який проповідував на берегах Йордану. Та ось Сам Христос прийшов, щоб охреститися від Іоана. Закликавши Андрія та його земляка з Вифсаїди Іоана Зеведеєвого, Месія покликав їх стати Його учнями. Пізніше до апостолів приєднався і брат Андрія Петро. Ще деякий час вони проводили зі своїми сім’ями, рибалили, як і раніше. Проте згодом Господь сказав до них: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей». Після цих слів для учнів Христових не було нічого важливішого в світі, аніж слухати слово Боже, проповідувати і виконувати його.
У «Повісті минулих літ» розповідається про подорож апостола Андрія українськими землями та його передбачення про те, що на горах у верхів’ї Дніпра «засяє благодать Божа, буде місто велике, і багато церков воздвигне тут Бог».
Київський собор 1621 року ствердив апостольське походження християнства на українських землях: «Святий апостол Андрій – перший архієпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і апостол Український. На київських горах стояли ноги його, і очі його Україну бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував апостол».
Тому ми шануємо апостола Андрія Першозваного як засновника Церкви Христової в Україні.
Святий апостол зазнав мученицьку смерть у грецькому місті Патрах. Хрест, на якому його розпинали, був у вигляді букви «X». І до нашого часу така форма хреста називається «андріївською». Два дні висячи на хресті, апостол безупинно молився та повчав своїх учнів. Перед смертю святого Андрія осяяло невимовне світло, і так у сяйві апостол Христів покинув це тимчасове життя. Про діяння святого апостола Андрія свідчать численні реліквії, пов’язані з його служінням.
Як стверджують, у Києві в Успенському соборі Києво-Печерської лаври віками зберігався пояс апостола Андрія – його довжина була одиницею вимірювання для зодчих майже до XVII ст. А на тому місці, де апостол поставив перший хрест, у 1212 році споруджено дерев’яну церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Також привертає увагу Андріївська церква споруджена у ХVІІІ столітті, що знаходиться на початку Андріївського узвозу Києва, де від 2018 р. діє Ставропігія Вселенського Патріархату.
Молитвами і заступництвом апостола Андрія, нехай запанує на українській землі переможний мир і благодать!
