Щороку другої неділі після П’ятидесятниці Українська Православна Церква творить пам’ять усіх святих, що в землі Українській просяяли. Цьому святкуванню передує неділя перша по П’ятидесятниці – усіх святих, коли Православна Церква в усій своїй повноті по всій вселенній згадує святих, що в подвигах, трудах і мучеництві стяжали благодать Духа Святого.
Православна Церква від самого початку шанує святих людей, які своїм благочестивим життям прихилили до себе милість Божу, стали друзями Божими. Дуже часто в церковних піснеспівах ми називаємо їх і нашими друзями, нашими родичами, тому, що святі подібні до нас, такі самі, як ми; але своїм подвижницьким життям, своїм смиренням та любов’ю, вони перемогли гріх, диявольські спокуси і сподобилися нетлінної слави та стали нашими небесними заступниками. Вони слугують своєрідним дороговказом для кожної людини в тому, як належить провадити християнське життя, щоб осягнути Царство Небесне.
Єдиний сонм святих утворюється соборами святих кожного православного народу, кожної Помісної Церкви. Разом усі вони становлять великий собор святих Небесної Торжествуючої Церкви. Кожен православний народ, нарівні зі святими Вселенської Православної Церкви, шанує і власних, місцевошанованих святих, звертається до них з молитвою про заступництво. Український народ відзначає пам’ять усіх святих своєї землі перш за все тому, що вони, ці святі, походили з цього народу: плоть від плоті та кість від кісток. Українські святі творили подвиги на нашій землі, молилися за цей народ, за його утвердження у вірі. Трудами і молитвою вони намножували славу та велич Української Православної Церкви.
Святкуючи пам’ять усіх святих, що в землі Українській просяяли, ми не вносимо розділення до Небесної Церкви і не плекаємо гордині в серцях православних вірян-українців, які можуть однаково шанувати як святого рівноапостольного князя Володимира, так і святого рівноапостольного царя Костянтина, як преподобних печерських Антонія та Феодосія, так і Сергія та Никона, ігуменів Радонезьких, преподобних Серафима Саровського та Іова Почаївського. Усі вони на небесах єдині у Царстві Божому.
«Свій національний Хор Святих це найміцніша основа кожної нації, говорить митрополит Іларіон (Огієнко), а міцна духовна основа, міцна і нація. Наші українські святі народилися, жили і працювали в Україні, працювали для свого рідного українського народу, радість і горе його були і їхньою радістю й горем». Кожен православний народ мусить знати своїх небесних заступників і звертатися до них з молитвою за власну країну та її майбуття.
Перші святі, що засяяли в Київській Русі-Україні після святого Хрещення 988 року сини святого рівноапостольного князя Володимира Великого, які стали першими мучениками і страстотерпцями землі Української. Це князі Борис і Гліб, яких було вбито рідним братом Святополком Окаянним. За часів їхньої канонізації, яку яскраво відображено на сторінках «Повісті минулих літ», було актуальним питання єдності всієї Руси-України. Ці перші святі стали покровителями миру та спокою в наших землях, що їх так бракувало в часи міжусобиць та князівського розбрату, особливо після смерті Ярослава Мудрого. За часів великої Київської Руси-України Православна Церква віддавала їм велику шану. При мощах святих князів-страстотерпців творилися чудеса, багато з них описано в нашому літописі та життєписних оповідях. На жаль сьогодні в Українській Церкві імена святих Бориса і Гліба призабуті, або ж згадуємо та звертаємося до них не так часто, не тою мірою, як прагне того любляче серце синів та дочок України. Власне, те саме стосується й багатьох українських святих, пам’ять яких ми належно не вшановуємо. Насправді ж, треба було б багато чого відновити в нашій церковній, історичній та національній пам’яті. Адже сьогодні проблема єдності України знов актуальна, і перш за все ми мусимо підносити молитви до тих наших святих, які мають благодатну силу втихомирювати розбрат і заколоти всередині країни.
У другій половині XI століття на київських горах оселяються ченці — подвижники. Глибока віра і любов надихала печерську братію на самовіддане аскетичне життя. Промені божественної любові печерського сонця преображали всю землю Київську. Не можна зрозуміти духу святості древнього Києва, не усвідомивши глибини зв’язку між ним та Печерським монастирем. Характер найвеличніших київських князів після Ярослава Мудрого протягом ста років формувався під впливом Печерської обителі. Відомо, який вплив мав на князя Ізяслава преподобний Феодосій і в якій премудрості він його наставляв. Відносно спокійними для всієї Києво-Руської землі стали 1095-1135 роки, коли правляча родина Мономаховичів духовно окормлялася ченцями Печерського монастиря. Показовим було правління Володимира Мономаха, в якому всі вбачали заступника покривджених та поборника правди. Тут хотілося б згадати свідчення преподобного Нестора Літописця про те, що монастир Печерський було сформовано сльозами, постом і молитвою. Слід додати, що князь Володимир Мономах, глибоко прийнявши та дещо перетворивши цю потрійну формулу, проголошує її основою християнського життя. Трьома підвалинами спасіння він визнає покаяння, сльози та милостиню, і від цього сповідання Володимир Мономах не відступав ніколи. За свідченням літописця, під час кожної служби у храмі князь проливав сльози. Це розчулення знаменувало надзвичайну чутливість Володимирової душі до світу духовного, її глибоку спорідненість із Христом. В усіх князях подвижники Печерські плекали духа миролюбства. Власне, не тільки на князів, але й на весь люд поширювався вплив печерського подвижництва.
«Радуйся… бо був ти послідовником отців [святих], наслідуючи вчення їх, і звичай їх, і здержливість їх, і правила їхні додержуючи», так величаємо ми преподобного Феодосія. Чому? Бо він був «трубою золотом витканого печерського неба». Це небо вміщало видимі, мало помітні, ба й зовсім не помітні зірки, дихало і жило любов’ю Христовою. На жаль, нам невідомі імена та життя багатьох печерських подвижників, на жаль, так само невідомо, кому належать мироточиві глави. Але ми твердо віруємо, що як відомі, так і невідомі наші святі, мають однакову славу перед престолом Божим, і підтвердженням тому є святе запашне цілюще миро, яке виточують вони для зцілення наших немочів духовних і тілесних. Упорядник Києво-Печерського Патерика висловлює сподівання, що Той, Хто сказав: «Я зірка світла рання», не залишить прихованими і невідомими Печерські зірки, але колись освітить таємне і виявить усіх, якими Він Один знає судьбами.
Багато чого може згадати православний люд, вшановуючи Печерську обитель, весь древній Київ з його святинями. Цей самий православний люд не шанував так жодної зі столиць: ані Володимира-на-Клязьмі, ні Москви, ні Санкт-Петербургу, які, внаслідок політичних обставин, посунули на другий план Київ Матір міст руських. Бо в серці нашого православного народу не згасала любов до Христа, прагнення до святості та єдності в Христі, виплекані святістю печерських подвижників домоногольського періоду.
Духовний стан суспільства Київської доби підносить Церкву до тієї висоти, яка описана в Євангелії такими словами: «Засвітивши свічку не ставлять її під посудину, а на підсвічник, щоб світила всім у домі». Києво-Печерські світильники були запалені тоді, коли наш народ плекав істинну православну віру, коли в нашій землі гордим противились і відкидали потяг до будь-якого владолюбства, а святість подвигу для Христа і заради Христа шанували. «Бачить Бог, говорив святий Симон, обраний єпископом на Суздаль з числа братії Печерського монастиря, я, єпископ великих областей, всю свою славу і честь мав би за ніщо, аби мені бадилиною стирчати за ворітьми або сміттям валятися в Печерському монастирі».
П’ять віків (988-1458) міцно трималася одна неподільна величезна Митрополія Київська і всієї Руси зі столичним митрополичим містом Києвом. Церква Київська була як мати, що першою прийняла Православ’я з Візантії і понесла його, проповідуючи далі, на північ, на ті землі, де пізніше постала Московська централізована держава. Протягом п’яти століть для всіх православних від півночі до півдня Київ був другим Єрусалимом.
«Дуже скоро на півночі Київської Руси, в політичних її центрах: Володимирі-на-Клязьмі, Ростові, Суздалі, Москві, з’явилися свої місцеві святі, яких ні Галицько-Волинська держава, ні вся Південно-Західна Русь, ні вся Україна не знала. Так само і Московська Русь шанувала тільки своїх святих і аж до 1762 року українських святих канонізованих в цей період не приймала», говорить нам митрополит Іларіон (Огієнко).
Справу канонізації святих землі Української зміг належним чином впорядкувати Київський митрополит Петро Могила. Найперше було перевидано житія Печерських святих або «Патерик», який містив оповіді про всіх стародавніх, переважно домонгольських, печерських подвижників. Цю справу святитель Петро доручив своєму сподвижнику Сильвестру Косову і вже 1635 року в Києві вийшов друком «Патерик». 1638 року з благословення і за підтримки святителя вийшла друком друга книга «Тератургема, або чуда, що були в самому Печерському монастирі та в обох його печерах». Автором її був видатний богослов, монах Києво-Печерського монастиря, Афанасій Кальнофойський, який описав 64 великі чуда, які сталися в Печерській обителі. Історик Церкви Є. Голубинський вважав, що ці дві книги мали чимале значення для прославлення преподобних печерських.
Київський митрополит Петро Могила 1643 року канонізував 69 святих, що на горі печерській просяяли. На жаль докладних відомостей про цю канонізацію ми не маємо, але той самий історик Є. Голубинський зауважує, «стосовно домонгольських печерських святих, треба думати, що їх визнавали святими й раніше, але формально вони були канонізовані всі разом, цілим собором і всім їм було встановлено святкування митрополитом Могилою».
«Те, що зробив у Церкві Московській митрополит Макарій на Соборах 1547 і 1549 років, канонізувавши російських святих, каже митрополит Іларіон Огієнко, те зробив митрополит Петро Могила на Всеукраїнському Соборі 1643 року в Києві». На цей акт канонізації було запрошено Константинопольського Патріарха Парфенія І. Замість себе той відправив до Києва свого екзарха, грека Мелетія Сирига, який, прибувши влітку 1643 року не тільки взяв участь у канонізаційному Соборі, але й став автором відповідної служби «Канон Преподобним Отцем Печерським. Твореніє Мелетія Сирига». Ця служба вважалася присвятою всім святим землі Української, оскільки в каноні, окрім преподобних печерських, згадувалися святі рівноапостольні Володимир та Ольга, князі-страстотерпці Борис і Гліб. Ще на початку XIX століття в правильниках та молитвословах, які було видано у друкарні Києво-Печерської лаври, можна було зустріти цю службу, але потім, напевно за наказом цензорів, її вже більше не друкували. Святійший Синод Російської Церкви пильно стежив за тим, щоб у так званих «малоросійських єпархіях», після приєднання 1686 року Київської Митрополії до Московського Патріархату, не було й натяку на якихось там окремих святих українських, або в «Малой Росії просіявших».
Відомо, що ще раніше, до Петра Могили, його попередник, митрополит Київський Іов Борецький, канонізував священномученика Макарія, а вже після святителя Петра Могили в Українській Церкві було канонізовано і приєднано до собору українських святих Афанасія, ігумена Берестейського, преподобного Іова, ігумена і чудотворця Почаївського, преподобномученика Макарія Овруцького, святителя Афанасія, Патріарха Константинопольського, Лубенського, святу Юліанію, княжну Ольшанську та інших святих. Свого часу було канонізовано митрополитів-українців просвітителів Сибіру: Іоана та Павла Тобольських, Інокентія і Софронія Іркутських. Російська Церква довго вирішувала питання їхньої канонізації, адже свого часу вони були невгодні царському самодержавному режимові.
Тільки з проголошенням незалежної Української Православної Церкви знову постало питання щодо окремого вшанування всіх святих землі Української. Адже до цього часу другої неділі після П’ятидесятниці відзначали «Собор всех святих в земле Российской просиявших». Українська Церква актом відповідних канонізацій включила до сонму святих: святителя Петра Могилу, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси; митрополита Тобольського і всього Сибіру Павла Конюшкевича; митрополита Ростовського Арсенія Мацієвича; преподобних Іова і Феодосія, ігуменів Манявських; благовірних князів Ярослава Мудрого та Костянтина Острозького; святителя Іова, митрополита Київського та праведного Петра Калнишевського.
Видатний митрополит святитель Димитрій Туптало, що також належить до сонму українських святих, у своїй фундаментальній праці «Житія Святих», які він упорядкував у дванадцяти книгах відповідно до кожного місяця року, на скрижалях написав слова святого Симеона Метафраста: «Житія і похвали святих подібні світлістю своєю до зірок: бо як зірки розташуванням на небесах суть утверджені і всю піднебесну просвітлюють від Індії і аж до Скіфів, землю освітлюють, і морю світять, і тим, хто плаває, кораблі скеровують, їх же імен ми не знаємо, через велику їх чисельність, але світлій доброті їх дивуємося. Так і світлість святих, хоч і закриті їхні мощі в гробах, але сили їх у піднебесній не земними постановами визначені: дивуємось їхньому житію і славі, якими Бог, тих, хто Йому догодив, прославляє».
Собор святих землі Української сьогодні налічує 238 угодників Божих, які безперестанно моляться за нас, за весь український народ, за Богом бережену Україну нашу перед престолом Всевишнього.
Про всіх святих землі Української докладніше можна прочитати у книзі Бориса Самбора «Святі землі Української». Автор поставився до написання цієї капітальної праці з великою відповідальністю та любов’ю до своїх небесних родичів. До цього часу ніхто так ретельно не описував житія наших святих. У книзі використано чимало літератури агіографічного характеру. Книга стане у пригоді всім, хто цікавиться величним і святим подвигом наших небесних друзів і покровителів, угодників Божих, небесних світильників Української Православної Церкви.
Вшанування найвідоміших українських святих упродовж року: Січень
1 січня (14 січня) — Святителя Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси
2 січня (15 січня) — Преподобного Сильвестра Печерського, у Ближніх печерах
4 січня (17 січня) — Преподобного Ахили, диякона Печерського, у Дальніх печерах
8 січня (21 січня) — Преподобного Григорія, чудотворця Печерського, у Ближніх печерах
8 січня (21 січня) — Преподобного Григорія, затворника Печерського, у Дальніх печерах
19 січня (1 лютого) — Преподобного Макарія, посника Печерського, у Ближніх печерах
19 січня (1 лютого) — Преподобного Макарія, диякона Печерського, у Дальніх печерах
20 січня (2 лютого) — Преподобного Євфимія, схимника Печерського, у Дальніх печерах
20 січня (2 лютого) — Преподобного Лаврентія, затворника Печерського, у Дальніх печерах
22 січня (4 лютого) — Преподобного мученика Анастасія, диякона Печерського, у Ближніх печерах
28 січня (10 лютого) Преподобного Єфрема Печерського, єпископа Переяславського
29 січня (11 лютого) — Святителя Лаврентія, затворника Печерського, єпископа Туровського, у Ближніх печерах
30 січня (12 лютого) — Преподобного Зинона, посника Печерського, у Дальніх печерах
31 січня (13 лютого) — Святителя Микити, затворника Печерського, єпископа Новгородського
Лютий
5 лютого (18 лютого) — Святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського
9 лютого (22 лютого) — Знайдення мощів святителя Інокентія, єпископа Іркутського
9 лютого (22 лютого) — Преподобного Панкратія, ієромонаха, затворника Печерського, у Дальніх печерах
10 лютого (23 лютого) — Благовірної княгині Анни Новгородської
10 лютого (23 лютого) — Преподобного Прохора (Лободника), чудотворця Печерського, у Ближніх печерах
10 лютого (23 лютого) — Новгородських святителів: єпископа Іоакима Корсунянина, єпископа Луки Жидяти, єпископа Германа, єпископа Аркадія, архієпископа Григорія, архієпископа Мартирія, архієпископа Антонія, архієпископа Василія, архієпископа Симеона
11 лютого (24 лютого) — Благовірного князя Всеволода, у святому хрещенні Гавриїла
12 лютого (25 лютого) — Святителя Мелетія, архієпископа Харківського та Охтирського
13 лютого (26 лютого) — Благовірного князя Констянтина Острозького (див. — стор. 629)
14 лютого (27 лютого) — Рівноапостольного Кирила, учителя слов’янського (див. — 11(24) травня)
14 лютого (27 лютого) — Преподобного Ісакія, затворника Печерського, у Ближніх печерах
14 лютого (27 лютого) — 12 греків, будівників соборної Успенської церкви Києво-Печерської лаври
14 лютого (27 лютого) — Перенесення мощів благовірного князя Михаїла Чернігівського і боярина його Федора (див. — 20 вересня (3 жовтня))
15 лютого (28 лютого) — Преподобного Пафнутія, затворника Печерського, (у Дальніх печерах)
17 лютого (2 Березня) — Преподобного Федора, мовчальника, Печерського, у Дальніх печерах
18 лютого (3 Березня) — Преподобного Косми Яхромського
20 лютого (5 Березня) — Преподобного Агафона, чудотворця Печерського, у Дальніх печерах
20 лютого (5 Березня) — Благовірного князя Київського Ярослава Мудрого (див. — стор. 482 далі)
24 лютого (9 Березня) — Преподобного Еразма, Печерського, у Ближніх печерах
27 лютого (12 Березня) — Преподобного Тита, пресвітера Печерського, у Ближніх печерах
27 лютого (12 Березня) — Преподобного Тита Печерського, колишнього воїна, у Дальніх печерах
28 лютого (13 Березня) — Святителя Арсенія (Мацієвича), митрополита Тобольского і Ростовського
29 лютого (13 Березня) — Преподобного Касіяна, затворника Печерського, у Дальніх печерах (у високосний рік)
Березень
2 березня (15 Березня) — Святителя Арсенія, єпископа Тверського
2 березня (15 Березня) — Святителя Іова (Борецького), митрополита Київського і всієї Руси (див. — стор. 507 далі)
4 Березня (17 березня) — Преподобного Герасима Вологодського
7 Березня (20 березня) — Священномучеників, що в Херсонесі єпископствували: Василія, Єфрема, Капитона, Євгенія, Єферія, Єлпидія та Агафодора
11 березня (24 березня) — Преподобного Софронія, затворника Печерського, у Дальніх печерах
11 березня (24 березня) — Святителя Феогноста, митрополита Київського і всієї Руси
11 березня (24 березня) — Благовірного великого князя Ростислава-Михаїла
23 Березня (5 квітня) — Преподобного Никона, ігумена Києво-Печерського
24 березня (6 квітня) — Преподобного Захарії, посника Печерського, у Дальніх печерах
28 березня (10 квітня) — Преподобномученика Євстратія Печерського, у Ближніх печерах
30 Березня (12 квітня) — Святителя Софронія, єпископа Іркутського
31 березня (13 квітня) — Преподобного Іпатія, цілителя Печерського, у Дальніх печерах
Квітень
1 квітня (14 квітня) — Преподобного Геронтія, канонарха Печерського, у Дальніх печерах
3 квітня (16 квітня) — Мученика Павла Руського, невільника
4 квітня (17 квітня) — Преподобного Йосифа Багатохворобливого, Печерського, у Дальніх печерах
6 квітня (19 квітня) — Святителя Мефодія, архієпископа Моравського
8 квітня (21 квітня) — Святителя Нифонта, єпископа Новгородського
8 квітня (21 квітня) — Преподобного Руфа, затворника Печерського, у Дальніх печерах
14 квітня (27 квітня) — Святителя Мартина, сповідника, Папи Римського
14 квітня (27 квітня) — Мучеників Антонія, Іоана і Євстафія Литовських
15 квітня (28 квітня) — Благовірного князя Київського Мстислава, у святому хрещенні
22 квітня (5 травня) — Перенесення мощів благовірного князя Всеволода, у святому хрещенні Гавриїла, Псковського
24 квітня (7 травня) — Преподобного Сави Печерського, У Ближніх печерах
24 квітня (7 травня) — Преподобного Олексія, затворника Печерського, у Ближніх печерах
27 квітня (10 травня) — Преподобного Стефана, ігумена Печерського, єпископа Володимиро-Волинського
28 квітня (11 травня) — Святителя Кирила, єпископа Туровського
30 квітня (13 травня) — Знайдення мощів святителя Микити, єпископа Новгородського
Травень
1 травня(14 травня) — Священномученика Макарія, митрополита Київського
2 травня (15 травня) — Перенесення мощів благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба, у святому хрещенні Романа і Давида (див. 24 липня (6 серпня))
2 травня (15 травня) — Святителя Афанасія, патріарха Царгородського, Лубенського чудотворця
З травня (16 травня) — Преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського
6 травня(19 травня) — Преподобного Іова Почаївського (див. 28 жовтня (10 листопада))
8 травня(21 травня) — Преподобного Арсенія Працелюбного, Печерського, у Дальніх печерах
8 травня(21 травня) — Преподобного Пимена посника Печерського, у Дальніх печерах
9 травня (22 травня) — Преподобного Йосифа Оптинського
10 травня (23 травня) — Святителя Симона, єпископа Володимирського і Суздальського, у Києві, у Ближніх печерах
11 травня (24 травня) — Преподобного Софронія, затворника Печерського, у Дальніх печерах (див. 11(24) березня)
11 травня (24 травня) — Рівноапостольних Кирила та Мефодія, вчителів Слов’янських
13 травня (26 травня) — Перенесення мощів преподобномученика Макарія, архімандрита Канівського ігумена Пінського, Переяславського чудотворця (див. 7(20) вересня)
14 травня(27 травня) — Святителя Микити, затворника Печерського, єпископа Новгородського (див. 31 січня (13 лютого))
15 травня (20 травня) — Святителя Ісаї, єпископа Ростовського, чудотворця
15 травня (20 травня) — Преподобного Ісаї Печерського, чудотворця
15 травня (20 травня) — Преподобного Макарія, просвітителя Алтаю
19 травня(1 червня) — Преподобного Іоана, єпископа Готфського
21 травня (3 червня) — Благовірного князя Константина та чад його Михаїла і Феодора, Муромських чудотворців
23 травня (5 червня) — Знайдення мощів святителя Леонтія, єпископа Ростовського
23 травня (5 червня) — Преподобної Єфросинії, ігумені Полоцької
27 травня (9 червня) — Перенесення мощів святителів Київських Кипріана та Фотія (див. 16 (29) вересня та 2 (15) липня)
27 травня (9 червня) — Праведного Іоана Руського, сповідника
Червень
1 червня (14 червня) — Преподобного Агапита Печерського, лікаря безвідплатного, у Ближніх печерах
2 червня (15 червня) — Великомученика Іоана Нового, Сочавського
5 червня (18 червня) — Перенесення мощів блаженного Ігоря, великого князя Чернігівського і Київського (див. 19 вересня (2 жовтня) )
5 червня (18 червня) — Блаженного Константина, митрополита Київського і всієї Руси
10 червня (23 червня) — Святителя Іоана, митрополита Тобольського
10 червня (23 червня) — Собор Сибірських святих (Українські святі)
10 червня (23 червня) — Святителя Филофея, митрополита Тобольського, у схимі Феодора
10 червня (23 червня) — Святителя Антонія, митрополита Тобольського
10 червня (23 червня) — Святителя Філарета (Амфітеатрова), митрополита Київського
10 червня (23 червня) — Преподобного Данила Ачинського
10 червня (23 червня) — Сінесія, архімандрита Іркутського
10 червня (23 червня) — Блаженної Домни Томської
10 червня (23 червня) — Преподобного Силуана, схимника Печерського, у Дальніх печерах
14 червня (27 червня) — Благовірного князя Мстислава, у святому хрещенні Георгія, Хороброго, Новгородського
16 червня (1 липня) — Преподобного Леонтія, канонарха Печерського, у Дальніх печерах
20 червня (3 липня) — Святителя Мини, єпископа Полоцького
24 червня (7 липня) — Преподобних Іова і Феодосія Манявських
26 червня (9 липня) — Преподобного Іоана, єпископа Готфського (див. 19 травня (1 червня))
26 червня (9 липня) — Святителя Діонисія, архієпископа Суздальського
27 червня (10 липня) — Преподобного Мартина Туровського
30 червня (13 липня) — Прославлення святителя Софронія, єпископа Іркутського (див. 30 березня (12 квітня))
Липень
2 липня (15 липня) — Святителя Фотія, митрополита Київського і всієї Руси
3 липня (16 липня) — Преподобних Анатолія, затворника у Ближніх печерах та іншого Анатолія, затворника у Дальніх печерах
3 липня (16 липня) — Святителя Арсенія, єпископа Тверського (перехідне святкування у першу неділю після 29 червня (12 липня)) (див. 2 (15) березня)
6 липня (19 липня) — Преподобного Сисоя, схимника Печерського, у Дальніх печерах
6 липня (19 липня) — Знайдення мощів праведної діви Юліанії, княжни Ольшанської
10 липня (23 липня) — Преподобного Антонія Печерського, Київського, начальника всіх руських ченців
10 липня (23 липня) — Преподобного Силуана, схимника Печерського, у Дальніх печерах (див. 10 (23) червня)
11 липня (24 липня) — Рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени
12 липня (25 липня) — Мучеників Федора, варяга і сина його Іоана, у Києві
12 липня (25 липня) — Святителя Серапіона, єпископа Володимирського
14 липня (27 липня) — Преподобного Стефана Махрищського
15 липня (28 липня) — Рівноапостольного великого князя Володимира, у святому хрещенні — Василія
18 липня (31 липня) — Преподобного Іоана Багатостраждального, Печерського, у Ближніх печерах
18 липня (31 липня) — Преподобного Памви, затворника Печерського, у Дальніх печерах
19 липня (1 серпня) — Преподобного Паїсія Печерського, у Дальніх печерах
20 липня (2 серпня) — Знайдення мощів преподобномученика Афанасія Берестейського (див. 5 (18) вересня)
21 липня (3 серпня) — Преподобних Онуфрія Мовчазного та Онисима, затворників Печерських, у Ближніх печерах
24 липня (6 серпня) — Мучеників благовірних князів, Бориса і Гліба, у святому хрещенні Романа і Давида
24 липня (6 серпня) — Преподобного Полікарпа, архімандрита Печерського
26 липня (8 серпня) — Преподобного Мойсея Угрина, Печерського у Ближніх печерах
20 липня (10 серпня) — Преподобного Мойсея, чудотворця Печерського, у Дальніх печерах
Серпень
5 серпня (18 серпня) — Святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського
7 серпня (20 серпня) — Преподобного Пимена, Багатохворобливого, Печерського, у Ближніх печерах
7 серпня (20 серпня) — Преподобного Пимена, посника Печерського, у Дальніх печерах (див. 8 (21) травня)
7 серпня (20 серпня) — Преподобного Меркурія Печерського, єпископа Смоленського, у Ближніх печерах
8 серпня (21 серпня) — Преподобного Григорія, іконописця Печерського, у Ближніх печерах
11 серпня (24 серпня) — Преподобномучеників Федора і Василія Печерських, у Ближніх печерах
11 серпня (24 серпня) — Преподобного Федора, князя Острозького, Печерського, у Дальніх печерах
14 серпня (27 серпня) — Перенесення мощів преподобного Феодосія Печерського (див. — 3(16) травня)
17 серпня (30 серпня) — Преподобного Аліпія, іконописця Печерського, у Ближніх печерах
21 серпня (3 вересня) — Преподобного Аврамія, працелюбного Печерського, у Ближніх печерах
24 серпня (6 вересня) — Перенесення мощів святителя Петра митрополита Київського і всієї Руси чудотворця (див. — 21 грудня (3 січня))
28 серпня (9 вересня) — Преподобних священномучеників Кукші і Пимена посника, Печерських, у Ближніх печерах
28 серпня (10 вересня) — Знайдення мощів преподобного Іова Почаївського (див. 28 жовтня (10 листопада))
28 серпня (10 вересня) — Собор преподобних отців Києво-Печерських, у Дальніх печерах спочилих (??)
28 серпня (10 вересня) — Преподобного Акиндина, архімандрита
28 серпня (10 вересня) — Преподобного Пиора, затворника Печерського
28 серпня (10 вересня) — Преподобного Тимофія, ігумена Печерського
28 серпня (10 вересня) — Преподобного Досифея, архімандрита
28 серпня (10 вересня) — Преподобних старців XIV ст. Даниїла та Євлогія
28 серпня (10 вересня) — Преподобного Ісидора, затворника
31 серпня (13 вересня) — Святителя Іоана митрополита Київського
Вересень
2 вересня (15 вересня) — Преподобних Антонія і Феодосія Печерських (див. 10 (23) липня та 3 (16) травня)
4 вересня (17 вересня) — Знайдення мощів святителя Іосафа, єпископа Білгородського (див. 10 (23) грудня)
5 вересня (18 вересня) — Преподобномученика Афанасія Берестейського
5 вересня (18 вересня) — Кончина благовірного князя Гліба, у хрещенні Давида (див. 24 липня (6 серпня))
7 вересня (20 вересня) — Преподобномученика Макарія Канівського, архімандрита Овруцького, Переяславського
9 вересня (22 вересня) — Знайдення і перенесення мощів святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського (див. 5 (18) лютого)
10 вересня (23 вересня) — Преподобного Павла Послушного, Печерського, у Дальніх печерах
16 вересня (29 вересня) — Святителя Київського Кипріана, всієї Руси чудотворця
19 вересня (2 жовтня) — Благовірного великого князя Ігоря Чернігівського та Київського
20 вересня (3 жовтня) — Мучеників та сповідників Михаїла, князя Чернігівського, і боярина його Федора, чудотворців
20 вересня (3 жовтня) — Преподобного і благовірного князя Олега Брянського
21 вересня (4 жовтня) — Знайдення мощів святителя Димитрія, митрополита Ростовського (див. 28 жовтня (10 листопада))
24 вересня (7 жовтня) — Преподобного Феодосія Манявського (див. 24 червня (7 липня))
29 вересня (8 жовтня) — Преподобної Єфросинії Суздальської, у миру — Феодулії
28 вересня (11 жовтня) — Собор преподобних отців Києво-Печерських, у Ближніх печерах спочилих
28 вересня (11 жовтня) — Преподобного Аврамія, затворника, Печерського
28 вересня (11 жовтня) — Священномученика Симеона Печерського, єпископа Переяславського
28 вересня (11 жовтня) — Преподобного Євстафія, Печерського
28 вересня (11 жовтня) — Преподобного Ієроніма, затворника, Печерського
28 вересня (11 жовтня) — Преподобного Меладія, чудотворця, Печерського
28 вересня (11 жовтня) — Преподобних Пергія та Єфрема, Печерських
28 вересня (11 жовтня) — Преподобного Павла послушного, Печерського
28 вересня (11 жовтня) — Мученика немовляти Іоана, Печерського
28 вересня (11 жовтня) — Іларіона, митрополита Київського
30 вересня (13 жовтня) — Святителя Михаїла, першого митрополита Київського і всієї Руси
Жовтень
3 жовтня (16 жовтня) — Преподобного Діонісія, затворника Печерського, у Дальніх печерах
4 жовтня (17 жовтня) — Благовірного князя Володимира Ярославовича, Новгородського чудотворця
4 жовтня (17 жовтня) — Преподобного Елладія, затворника Печерського, у Ближніх печерах
4 жовтня (17 жовтня) — Преподобного Онисима, затворника Печерського, у Ближніх печерах (див. 21 липня (3 серпня))
4 жовтня (17 жовтня) — Преподобного Аммона, затворника Печерського, у Дальніх печерах
5 жовтня (18 жовтня) — Святителя Петра митрополита Київськогоі всієї Руси чудотворця (у складі московських митрополитів) (див. 21 грудня (3 січня))
5 жовтня (18 жовтня) — Преподобних Даміана, пресвітера, цілителя, та Єремії і Матфея прозорливих, Печерських, у Ближніх печерах
7 жовтня (20 жовтня) — Преподобного Сергія, Послушного Печерського, у Ближніх печерах
10 жовтня (23 жовтня) — Собор Волинських святих
10 жовтня (23 жовтня) — Святителя Амфілохія, єпископа Володимиро-Волинського
10 жовтня (23 жовтня) — Преподобного Мефодія Почаївського
11 жовтня (24 жовтня) — Преподобного Феофана, посника Печерського, у Ближніх печерах
13 жовтня (26 жовтня) — Преподобного Веніаміна, затворника Печерського, у Дальніх печерах
14 жовтня (27 жовтня) — Преподобного Миколи Святоші, князя Чернігівського, Печерського чудотворця, у Ближніх печерах
14 жовтня (27 жовтня) — Святого праведного Петра Калнишевського, останнього кошового Запорозької Січі (див. стор. 516 далі )
15 жовтня (20 жовтня) — Священномученика Лукіана, Печерського, у Дальніх печерах
16 жовтня (29 жовтня) — Преподобного Лонгина, воротаря Печерського, у Дальніх печерах
21 жовтня (3 листопада) — Преподобного Іларіона, схимника Печерського, у Дальніх печерах
24 жовтня (6 листопада) — Преподобних Арефи, Сисоя, Феофила, затворників Печерських, у Ближніх печерах
25 жовтня (7 листопада) — Преподобних Мартирія, диякона і Мартирія, затворника, Печерських, у Дальніх печерах
26 жовтня (8 листопада) — Преподобного Феофіла Печерського, архієпископа Новгородського, у Дальніх печерах
27 жовтня (9 листопада) — Преподобного Нестора Літописця, Печерського, у Ближніх печерах
28 жовтня (10 листопада) — Преподобного Іова, ігумена Почаївського
28 жовтня (10 листопада) — Святителя Димитрія, митрополита Ростовського
28 жовтня (10 листопада) — Преподобного Нестора, некнижного, Печерського, у Дальніх печерах
31 жовтня (13 листопада) — Преподобних Спиридона і Никодима, просфорників Печерських, у Ближніх печерах
Листопад
3 листопада (16 листопада) — Преподобної Анни, княжни Київської
4 листопада (17 листопада) — Преподобного Меркурія, посника Печерського, у Дальніх печерах
4 листопада (17 листопада) — Святителя Павла Конюшкевича, митрополита Тобольського
6 листопада (19 листопада) — Преподобного Луки, економа Печерського, у Ближніх печерах
9 листопада (22 листопада) — Преподобного Онисифора, сповідника Печерського, у Ближніх печерах
15 листопада (28 листопада) — Преподобного Паїсія Величковського
19 листопада (2 грудня) — Преподобного Варлаама, ігумена Печерського, у Ближніх печерах
22 листопада (5 грудня) — Благовірного Ярополка, у святому хрещенні Петра, князя Володимиро-Волинського
24 листопада (7 грудня) — Преподобного Меркурія, посника Печерського, у Дальніх печерах (див. 4 листопада (17 листопада))
25 листопада (8 грудня) — Священномученика Климента, папи Римського
26 листопада (9 грудня) — Святителя Інокентія, єпископа Іркутського
27 листопада (10 грудня) — Знайдення мощів благовірного князя Всеволода (у святому хрещенні — Гавриїла), Псковського чудотворця (див. 11 (24) лютого)
29 листопада (12 грудня) — Преподобного Нектарія Печерського, у Ближніх печерах
30 листопада (13 грудня) — Апостола Андрія Первозваного
Грудень
2 грудня (15 грудня) — Преподобних Афанасія затворника, у Ближніх печерах та Афанасія затворника, у Дальніх печерах
6 грудня (19 грудня) — Святителя Максима, митрополита Київського та Володимирського
7 грудня (20 грудня) — Преподобного Іоана, посника Печерського, у Ближніх печерах
10 грудня (23 грудня) — Святителя Іоасафа, єпископа Білгородського
11 грудня (24 грудня) — Преподобного Никона Сухого, Печерського, у Ближніх печерах
13 грудня (26 грудня) — Преподобного Мардарія, затворника Печерського, у Дальніх печерах
15 грудня (28 грудня) — Собор Кримських святих
15 грудня (28 грудня) — Святителя Стефана сповідника, архієпископа Сурожського
15 грудня (28 грудня) — Святителя Сави, архієпископа Сурозького
19 грудня (1 січня) — Преподобного Іллі Муромця, Печерського, у Ближніх печерах
20 грудня (2 січня) — Преподобного Ігнатія, архімандрита Печерського, у Дальніх печерах
21 грудня (3 січня) — Святителя Петра, митрополита Київського і всієї Руси, чудотворця
29 грудня (11 січня) — Преподобного Іова Манявського (див. 24 червня (7 липня))
29 грудня (11 січня) — Преподобних Марка, гробокопателя, Феофила та Іоана Печерських, у Ближніх печерах
